Що таке релігія і чому вона існує?

Я вивчав релігії 10 років та зрозумів: коли ти задаєшся питанням "навіщо я живу?" — ти практикуєш релігію. А твоє інтервальне голодування — це Рамадан без Аллаха. Звісно ж, підкріпимо це все науковими дослідженнями.

Це Частина 1 із серії з 3 статей «Релігія: міфи, реальність і навіщо вона існує»

• Частина 1 — Що таке релігія і чому вона існує? 
• Частина 2 — Як працюють духовні практики і еволюція релігії 
• Частина 3 — Наука, коріння сучасних практик і 30-денний челендж

Нещодавно я розмовляв із дівчиною, яка з порогу заявила: «Релігія — це маніпуляція, корупція і нав'язування». Я не сперечався. Натомість просто запитав: «А ти коли-небудь особисто знала людину, чиє життя змінилося на краще завдяки вірі?»  Вона замислилася. І чесно відповіла: «Ні. Жодного разу».
А я знав. Я знав хлопця, який займався шахрайствами і не міг злізти за наркотиків, він поступово втрачав розуміння, навіщо живе, і не бачив у цьому жодного сенсу. Аж поки хтось розповів йому про християнське уявлення про Бога як люблячого Батька — не абстрактну силу десь у небі, а когось, хто турбується саме про нього. У нього в голові щось склалося. Уперше за багато років з'явилося бажання жити.
Я зараз не кажу чи реальний Бог чи ні і не кажу, що релігія потрібна тільки людям які мають серйозні проблеми із залежностями, тут я просто хочу підкреслити, що в цілому життя людей може дуже сильно змінитися, коли вони звертаються до релігії.

Я особисто знаю багато прекрасних людей, які ділилися зі мною своїми історіями, як вони почали шукати вище призначення і зрештою знайшли вірних друзів, створили міцну сім'ю та живуть дуже щасливе життя.
Моя співрозмовниця нічого з цього не бачила. І не дивно — про це рідко пишуть новини. Новини часто пишуть про скандали, а не про поступові трансформації. Але саме ці ледь помітні зміни відбуваються щодня, у мільйонах людей по всьому світу.

Масштабне дослідження Гарвардського університету (Chen, Kim & VanderWeele, 2020, International Journal of Epidemiology), яке об'єднало дані трьох великих груп — молодих, середнього віку та старших дорослих обох статей — показало: ті, хто регулярно відвідує релігійні служби, мають нижчий рівень депресії, тривожності та самотності, а також вищий рівень задоволення життям, соціальної інтеграції та відчуття мети. За даними Pew Research Center (2019), вони в півтора рази частіше називають себе по-справжньому щасливими. І в повсякденне життя людей релігія може привносити: більше фокусу, більше внутрішнього спокою, більше відчуття, що ти живеш не просто за інерцією.
Релігія, не важливо яка з них — це явище, яке реально змінює життя людей на краще. І я хочу розповісти тобі, як саме і чому.

Матеріалу багато, тому буде 3 частини статті, де я розкажу:

• Що насправді означає слово «релігія» — і чому це набагато більше, ніж церква чи інституція
• Як релігійні практики впливають на мозок, тіло та якість життя
• Чому твій щоденник вдячності, медитація та інтервальне голодування — це релігійні техніки з тисячолітньою історією
• Як наука і релігія не змагаються, а доповнюють одна одну
• І як 30 днів системної практики можуть змінити твоє повсякдення

Проповідей тут не буде. Буде проста розмова — з дослідженнями, прикладами і конкретними кроками.
Готовий? Навіть якщо ні — все одно збережи, щоб не загубити.

1. Релігія — це не тільки церква. І навіть не завжди про Бога

Що, якщо я скажу тобі, що слово «релігія» означає набагато більше, ніж ти думаєш?
Більшість із нас виросли з одним образом: церква, священик, свічки, бабуся, яка молиться. Але це лише одна форма — і далеко не єдина. Релігія як явище настільки широка, що навіть вчені не можуть дійти згоди, як її визначити [4].
Одні описують її як систему вірувань про священне [1]. Інші — як набір символів, що формують глибокі настрої та мотивації [3]. А дехто взагалі визначає релігію без жодної згадки про Бога.
Чому таке розмаїття? Бо релігія — це не одна річ. Це ціла палітра людських пошуків.

Буддизм: релігія без Бога

Ось конкретний приклад, який вибивається зі звичного стереотипу "релігія = віра в Бога".
Буддизм — одна з найбільших світових релігій з понад 500 мільйонами послідовників. Але в класичному буддизмі немає Бога-творця. Взагалі. Буддисти не вірять у всемогутнє божество, яке створило світ і судить людей [5].
Замість цього буддизм фокусується на практиках, які допомагають людині досягти просвітлення — стану, в якому зникає страждання. Медитація, чесне життя, усвідомленість. Німецький вчений Гельмут фон Гласенапп у 1930-х роках навіть опублікував книгу під назвою "Буддизм: Нетеїстична релігія" [6].
Якщо буддизм — це релігія, і вона не потребує Бога, то що ж таке релігія?

Релігія — це пошук відповідей на "великі" питання

Давай задамося цікавим питанням. Що об'єднує християнство, іслам, буддизм, індуїзм та інші релігійні традиції?
Всі вони намагаються відповісти на екзистенційні питання — питання про життя загалом (і не тільки):

• Навіщо я живу?
• Що буде після смерті?
• Як мені жити "правильно"?
• Чи є щось більше, ніж просто моє тіло та матеріальний світ?

Дослідження в галузі психології показують, що пошук сенсу життя — це фундаментальна людська потреба, яка суттєво впливає на психологічне та фізичне здоров'я [7]. Люди, які відчувають, що їхнє життя має сенс, живуть довше, здоровіше та щасливіше [8].
І релігія історично була (і досі є) одним з головних способів, яким люди шукають відповіді на ці питання.

"Духовний, але не релігійний" — нова форма тієї ж потреби

Цікавий факт: за даними Pew Research Center, лише 47% американців ідентифікують себе як релігійних, але 33% називають себе "духовними" [9]. Серед молодих людей 18-24 років лише 46% ідентифікують себе як християни, порівняно з 80% серед людей віком 74+ [10].
Але знаєш що? Кількість людей, які шукають сенс життя, не зменшилася. Вона просто змінила форму. Замість церкви — медитація. Замість молитви — щоденник вдячності. Замість священних текстів — книжки по саморозвитку.
Суть залишається тією ж: люди шукають відповіді на екзистенційні питання.

Коротше кажучи:
Релігія — це не про будівлю церкви чи конкретного Бога. Релігія — це людський спосіб шукати сенс у житті, відповідати на "великі" питання та знаходити своє місце у світі. Це може бути буддист, який медитує без віри в Бога. Це може бути християнин, який молиться у церкві. А може це ти, коли лежиш вночі і думаєш: "А навіщо все це?"
Якщо ти коли-небудь задавався цими питаннями — ти вже практикуєш релігію у її найширшому розумінні. Питання лише в тому, яку систему відповідей ти обираєш.

2. Скандали, "опіум" і що насправді стоїть за недовірою до релігії

Запитай своїх друзів про релігію — і, цілком можливо, почуєш: «Там одні скандали», «Корупція і батюшки на лексусах», «Ні, дякую». Реакція зрозуміла. За останні десятиліття новини про зловживання в релігійних інституціях стали частиною загального фону.
Жертви реальні, біль реальний, і про це не можна мовчати. 

Але чи означає це, що сама ідея релігії — погана?

Інституція ≠ ідея

Уяви, що ти почув про лікаря, який зловживав довірою пацієнтів. Страшна історія. Але чи перестанеш ти після цього лікуватися взагалі? Навряд. Ти розумієш різницю між медициною як системою допомоги — і конкретною людиною, яка виходить за рамки своєї ролі.
З релігією так само. За даними Gallup 2022, лише 31% американців довіряють організованій релігії — це історичний мінімум [12]. Водночас 33% називають себе «духовними» [11]. Тобто люди втратили довіру до інституцій, а не до самого пошуку сенсу.

А що з позитивом?

Новини рідко розповідають про тихе добро. Але воно є — і його набагато більше, ніж скандалів.
За даними Pew Research Center, люди з активним релігійним життям значно частіше займаються волонтерством і доброчинністю: серед тих, хто регулярно відвідує релігійні служби, 45% щомісяця допомагають нужденним — це в 1,6 рази більше, ніж серед тих, хто не відвідує (28%).
А дослідження, опубліковане в American Journal of Epidemiology (VanderWeele et al., 2017), показало, що участь у релігійній спільноті знижує ризик смерті від відчаю — суїциду, наркотиків, алкоголю — у жінок на 68%, у чоловіків на 33%. Окреме дослідження в журналі Mental Health, Religion & Culture підтвердило, що релігійна залученість позитивно впливає на психічне здоров'я й знижує рівень депресії.
Чому ж ми цього не бачимо? Бо негатив привертає більше уваги. Дослідження в Nature показало: кожне додаткове негативне слово в заголовку збільшує кількість кліків на 2,3% [18]. Ми бачимо викривлену картину — не тому, що релігія суцільно погана, а тому, що погані новини продаються краще [17].

Міф про «опіум для народу»

Можливо, ти чув цю фразу. Її часто подають так: «Маркс довів, що релігія — це наркотик для дурних». Але це — неправильна інтерпретація. Повна цитата Маркса (1843): «Релігія — це зітхання пригніченої істоти, серце безсердечного світу і душа бездушних умов. Це опіум народу» [13]. У ті часи опіум був легальним знеболювальним [14]. Маркс не називав релігію наркотиком — він казав, що це спосіб людей знаходити розраду в нестерпних умовах [15]. Для нього релігія була симптомом несправедливості, а не її причиною [16].
Отже, Маркс вважав, що релігія — це природна людська реакція на біль. Як може бути видно, контекст дуже часто має значення.

Коротше кажучи:
Скандали в релігійних інституціях — реальні, і про них слід говорити. Але вони не визначають суть релігії як явища. Поруч із зловживаннями є мільйони людей, які завдяки вірі знайшли сенс, спільноту та підтримку.
Коли лікар зловживає довірою — ми не відмовляємося від медицини. Ми вимагаємо кращих стандартів. Так само і з релігією.
Розділяй інституцію від ідеї. Критикуй конкретні зловживання — але не відкидай увесь людський пошук сенсу через них.

У Частині 2 ми детальніше поговоримо про головне: навіщо люди займаються релігійними практиками, як вони впливають на мозок і тіло, і як релігія еволюціонувала разом з людством — від анімізму мисливців-збирачів до сучасних духовних пошуків.

Джерела

[1] Durkheim, É. (1915). The Elementary Forms of the Religious Life. — OpenStax Anthropology
[2] Weber, M. (1905). Substantive definition of religion — Tutor2U
[3] Geertz, C. (1973). Religion as a system of symbols — Hartford Institute
[4] Religious Studies — No consensus on what qualifies as religion — Wikipedia
[5] Cambridge Religious Studies: Buddhism and theism — Cambridge
[6] Von Glassenapp, H. (1930s). Buddhism: A Non-theistic Religion — Lion's Roar
[7] Frontiers in Psychology: Meaning in life as fundamental human need — Frontiers
[8] PMC: Meaning in life and well-being of chronically ill patients — PMC
[9] Gallup: 47% identify as religious, 33% as spiritual — Gallup
[10] Pew Research: Spiritual but not religious Americans — Pew Research
[11] AP-NORC: Lack faith in organized religion, not spirituality — AP-NORC
[12] Gallup: Trust in organized religion at historic low — Religion Unplugged
[13] Marx, K. (1843). A Contribution to the Critique of Hegel's Philosophy of Right — Marxists.org
[14] Context of Marx's opium quote: Opium was legal medicine — Marquette Law
[15] Marx: Religion as comfort for suffering people — Medium
[16] Marx: Religion as expression of real suffering — Wikipedia
[17] Negativity bias in news consumption — Nature study — Religion Unplugged
[18] Nature: Negative words increase click-through rate — Religion Unplugged