Особистість. Шлях розвитку
Начебто, у нас все добре, все гаразд, проте ми незадоволені собою.
Нам чогось не вистачає, ми роздратовані, у нас складається відчуття, що ми ніби живемо на автопілоті. Отже, нам необхідний план особистісного зростання чи саморозвитку, який допоможе змінитись і стати таким, якими ми хочемо бути. У цій статті ми розглянемо техніки та стратегії особистісного зростання.
Зміст:
Що таке особистісне зростання?
Що таке особистісне зростання?
Якщо в людини стає більше :
- стимулів жити - смислового наповнення життя,
- можливості аналізувати - відрізняти одне від одного,
- можливості синтезувати - бачити зв'язки подій та явищ,
- розуміння людей (і себе), а з тим і можливості прощати,
- внутрішньої свободи та незалежності,
- відповідальності, взятої на себе добровільно,
- любові до світу та людей (до себе в тому числі)
Будь-який розвиток проходить ряд певних етапів і наш досвід показує, що на відміну від тіла, особистісне зростання не відбувається автоматично, йому необхідні свідомі зусилля.
Рівні розвитку
Американський філософ Джон Дьюї описував три рівні морального розвитку.
1) перед моральний рівень поведінки
2) конвенційний рівень поведінки
3) незалежний рівень поведінки (вік, особливості, мета)
На основі цього ми можемо відзначити три основні етапи особистісного розвитку
1. Етап формування.
Під час першої стадії ми зосереджені насамперед на сприйнятті зверненої до нас любові.
Відчувати радість від чиєїсь любові - важлива сторона вміння любити. Тому на цій стадії важливо навчиться приймати любов та відповідати на неї.
Найбільш важливим завданням для дитини в цей час є опановування всіма фізичними навичками. Наприклад, самостійно їсти, одягатися, митися... Чим більше ми вчимося робити для себе самостійно, тим більшу незалежність і свободу ми здобуваємо.
2. Етап зростання
Ми починаємо дізнаватися про взаємність, про здатність віддавати й отримувати у відповідь.
Самоствердження та створення образу власної важливості виявляється для підлітка найголовнішими завданнями. На цій стадії морального зростання завершується наш фізичний розвиток, пробуджується статевий потяг. Ми хочемо зрозуміти, як це - бути чоловіком чи жінкою.
Однак дуже важливо, щоб цей час природний інтерес і потяг до людей протилежної статі не стали для нас єдиним сенсом життя. Цей час дається нам, щоб ми могли набувати знання про навколишній світ, розвивати відносини з людьми, удосконалювати себе, займатися спортом, навчанням, творчістю тощо. У цей період відбувається становлення нашого характеру, від якого залежатиме все наше подальше життя.
3. Етап завершення
На цій стадії розвитку ми вчимося дарувати людям любов, не обмежену жодними умовами.
Якщо ми приймемо батьківську любов за норму того, як слід ставитися до людей, ми навчимося вищої любові і таким чином станемо вільнішими. Зріла любов вимагає зусиль вона не приходить сама собою.
Любов - це мистецтво, воно вимагає тренування та дисципліни, також як набуття будь-якої навички. Так само як успішні лікарі, спортсмени, музиканти годинами практикуються, щоб удосконалити свої вміння та здібності, ми повинні тренуватися в любові.
Відповідальність - це не просто почуття обов'язку або нав'язаним нам кимось зобов'язання, яким ми змушені слідувати. Відповідальність означає нашу здатність створювати щось нове, вибирати свою відповідь на те, що пропонує життя.
Усі ми маємо свободу самовираження, тому не можемо звинувачувати у своїх невдачах інших людей чи обставини життя...
Розвиток особистості
Особистість формується при взаємодії з іншими людьми. Наодинці, без культурного контакту та обміну інформацією, цей процес неможливий.
Щоб не виникало плутанини, наведемо такі суміжні поняття:
- Людина – представник біологічного виду Homo sapiens ;
- Індивід – окремо взятий організм, здатний до самостійного існування;
- Особистість – суб'єкт соціокультурного життя, наділений розумом, моральністю, духовними властивостями.
Відповідно, особистісний розвиток визначає ті сторони життя, які віддаляють нас від тваринної природи, наділяють соціально значущими якостями.
Розвиток особистості - це елемент загального формування людини, пов'язаний з її свідомістю та самосвідомістю. Стосується сфери соціалізації, оскільки поза суспільством людина живе за законами тваринного світу.
Особистісне зростання і саморозвиток дуже тісно пов'язані з позитивним мисленням. Негативні думки гальмують нас, уповільнюють наш розвиток. Якщо ви думатимете негативно («я не зможу», «це жахливо, не варто навіть намагатися», «це важко, я не впораюся» і т.д.), у вас не з'явиться мотивація змінити ті сторони вашого життя, якими ви незадоволені.
Зріла особистість усвідомлює мотиви, які нею рухають, дотримується їх, твердо та терпляче домагається їх здійснення.
Незріла особистість не може прийняти рішення, своїх спонукань, своїх рішень вона не дотримується і тому не здатна слідувати наміченим шляхом.
Принципи саморозвитку
- Емоції підвладні контролю, ними можна управляти;
- Не потрібно намагатися стати кращими за інших, у майбутньому необхідно стати кращими за себе нинішнього;
- Навчання - важливий атрибут розвитку;
- Саморозвиток передбачає роботу над собою;
- Слід виробити позитивний тип мислення;
- Відчуття щастя у самій людині, а не від його популярності чи великої кількості грошей;
- Практика проактивності
Перешкоди по дорозі саморозвитку
Крім речей, які допомагають у розвитку людини, існує чимало чинників, здатних уповільнити цей процес, або взагалі повернути його. До них належать такі загрози саморозвитку:
- Невігластво – спотворення інформації, неприйняття очевидних фактів;
- Лінь – пасивність, небажання щось робити;
- Звички – закоренілі стереотипи поведінки, що заважають приймати нове;
- Страх – страх вийти із зони комфорту;
- Несамостійність - сподівання на чужі рішення.
План саморозвитку
Для гармонізації свого внутрішнього світу та навколишнього простору, бажано виконувати наступні щоденні завдання, які допоможуть знайти себе та вибрати правильний шлях:
- Ранній підйом (6-7 ранку);
- Контрастний душ і зарядка;
- Повноцінний сніданок, багатий на вітаміни та мікроелементи;
- Духовна практика, афірмація, йога;
- Відмова від шкідливих звичок;
- Слідувати своєму покликанню;
- Розвиток професійних навичок та вмінь;
- Нові знання та досвід;
- Побудова правильних відносин з оточуючими людьми;
- Вдосконалення моральних та вольових якостей;
- Розвиток своєї жіночності чи мужності;
- Якісний відпочинок та відновлення сил.
Якщо людина щодня приділятиме увагу кожному пункту з цього списку, то їй вдасться дотримуватися правильного балансу між своїм духовним, інтелектуальним та фізичним розвитком.
У динамічному світі, який змінюється швидше, ніж людина до нього адаптується, дуже важливо знайти самого себе, вибрати свій життєвий шлях. У цьому допомагає саморозвиток, який «запускається» у відповідь на «порожнечу», що виникає від нерозуміння свого покликання та призначення. Тому так важливо приділяти йому увагу. Не сприймати, як примху людей, яким нема чим зайнятися, а усвідомити, що самовдосконалення – найкоротший шлях до щасливого життя.