Шімджон
Перш за все розберімося із самим поняттям “шімджон”.
Зміст
Дитячий шімджон — шімджон шанобливості
Подружній шімджон — життя заради партнера
Батьківський шімджон — сутність любові
Частиною освітньої програми NWET є вивчення різних культур. Ми завжди можемо знайти в інших країнах те, що може з кращої сторони доповнити нашу культуру.
Сьогодні ми поговоримо про Корейську культуру, а саме про таке поняття як Шімджон (심 정).
Шімджон (кор. 심정, кит. 心情) - складається з двох ієрогліфів, 심 (心) (шім) - душа, і 정 (情) (джон) - первісний характер, первісна природа. Якщо сказати просто — то це серце, але розгляньмо шімджон глибше.
Серце, або шімджон, є емоційним імпульсом отримання радості, а справжня радість неможлива без любові. Тому емоційний імпульс для радості тотожний з емоційним імпульсом пошуку любові. Відповідно, шімджон — це емоційний імпульс для отримання радості через любов. Тоді що ж таке радість?
Радість виникає, якщо існує любов до об'єкта. Якщо об'єкт схожий на суб'єкта, останній відчуває ще більшу радість.
Шімджон — це невгамовний імпульс, могутня емоційна сила і бажання, що б'ють ключем зсередини. Це імпульс, що складається фактично з двох видів імпульсів: для радості та для кохання. У кожній людині закладений імпульс, спрямований на пошук радості. Люди шукають багатства, влади, знань для того, щоб здобути радість; діти граються з іграшками, бо це приносить їм радість; мученики жертвують життям фізичного тіла, якими рухає імпульс до пошуку духовної радості.Отже, отримати радість прагнуть усі. Однак, зрозуміло, що навіть якщо людина заробить гроші, отримає владу або здобуде знання, радість від досягнення цих цілей буде нетривалою.
Як тоді отримати справжню радість? Єдиним способом набуття справжньої радості є любов. Точніше, якщо ми займаємося економікою, політикою чи науковою діяльністю, водночас любимо інших і нас теж люблять, ми отримуємо радість від глибини шімджон.
Любов – це емоційна сила, яку суб'єкт дає об'єкту. Наприклад, любов батьків до дітей є природною. Відомо безліч прикладів, коли батьки, зіткнувшись із ситуацією, яка загрожує їхнім дітям, вони не переймаються власною безпекою та готові на все, щоб захистити своїх дітей. Це пояснюється тим, що справжню радість можна знайти лише в любові.
Ми говоримо тут не про мирську чи егоцентричну любов. Мається на увазі справжня, альтруїстична любов. Радість, отримана від мирської любові, має відносний, минущий характер, тоді як радість, набута в істинній любові, абсолютна і вічна. Істинна любов прагне віддати раніше, ніж отримати. Істинна любов намагається зробити задоволення насамперед об'єкту, оскільки тільки так можна отримати радість і для себе.
Шімджон і любов – це корінь нашої душі. Проте шімджон — це емоційна сила пошуку радості, тоді як любов — це емоційна сила, спрямована на здійснення зв'язку суб'єкта та об'єкта. Шімджон, як емоційна сила, перетікає від суб'єкта до об'єкта або від об'єкта до суб'єкта. Ця емоційна сила і є любов. Тому шімджон – це джерело, або відправний пункт любові.
Де ж ми можемо найбільше відчути шімджон та любов? Звісно, що в сімʼї. Коли проходимо всі чотири сфери любові (дитячу, братсько-сестринську, подружню, батьківську), ми можемо відчути абсолютну радість та істинну любов.
Дитячий шімджон — шімджон шанобливості
У дитини чистий шімджон. Діти можуть отримувати від батьків різну інформацію та успадкувати будь-яку концепцію. Нам потрібно мати такий шімджон. Діти хочуть бути дітьми та хочуть, щоб їх любили. Вони не хочуть ні про що думати чи дбати.
Якщо ви розумієте батьків, тоді що ви для них повинні зробити? Ви повинні бути шанобливою дитиною. Також, завдяки своїм батькам, ви повинні стати патріотом нації. Спочатку ви повинні стати люблячим членом родини, потім істинним братом або сестрою, потім шанобливим сином або донькою, а потім — патріотом.
Хто така шаноблива дитина? Це людина, яка замість батьків, візьме на свої плечі всі труднощі й, виконавши відповідальність, принесе їм радість. Коли батьки роблять десять справ, а дитина докладає стільки зусиль, щоб зробити п’ятнадцять, то батьки відчують радість за ті п’ять разів.
Що потрібно робити, якщо ви хочете стати шанобливою дитиною? Для цього потрібно розуміти душу батьків і погоджуватися з ними. Людина, яка живе, як шаноблива дитина, не робить чогось, що віддаляло б її від батьків. Якщо батьки йдуть на схід, то й вона повинна йти на схід, коли батьки йдуть на захід, вона теж повинна слідувати за ними. Навіть якщо вони десять разів скажуть іти, а потім десять разів повернуться назад, шаноблива дитина повинна повернутися та піти за ними.
Братсько-сестринський шімджон
Шімджон брата чи сестри ми можемо зрозуміти через безпосередні стосунки. Проблеми виникають тоді, коли ми починаємо порівнювати себе з іншими, у таких ситуаціях ми думаємо насамперед про себе. Нам добре з батьками, але з братами та сестрами у нас виникають проблеми, оскільки ми хочемо отримувати більше любові. Коли виникають проблеми у взаєминах із братами та сестрами, нам необхідно розуміти, що корінь проблем насамперед перебуває «у мені». Таке саме ставлення має бути й до батьків. Хто, як не вони хочуть гармонії між своїми дітьми?
Наша душа прагне віддавати, ми не можемо лише отримувати. Хороший спосіб вирішити багато проблем між братами та сестрами — дивитися очима батьків. Тоді ми не завдаватимемо болю одне одному.
Братсько-сестринська любов пов’язана з любов’ю до світу. Родина, в якій виховують багато братів і сестер, обіймає все людство та схожа на модель, згідно з якою втілюється гармонія. Коли кількість братів і сестер збільшується, під час їжі навіть одну порцію потрібно поділити на двох. Коли є тільки одна порція, то ніхто не б’ється за неї. Попри те, що є багато братів і сестер, якщо вони кажуть: «Навіть якщо я залишусь голодним, я віддам їжу старшій сестрі». Або: «Я повинен віддати їжу молодшій сестрі». Якщо наше любляче серце буде саме таким, як це буде чудово.
Подружній шімджон — квітка
Чоловік та жінка, які люблять один одного, долаючи перешкоди, відчувають найрізноманітніші почуття. Таке подружжя, яке прагне знайти істинну любов, не зважаючи на те, що лютує тайфун, насувається шторм, або гримить грім, значно щасливіше, ніж те, яке живе разом в зручному оточенні. Сучасна проблема полягає в тому, що всюди збільшилася кількість людей, чия любов схожа на їжу швидкого приготування.
Не гроші, не влада, не слава поєднує молодят. Сила, що дозволяє чоловіку керувати жінкою, та навпаки, — це любов. Дружина живе заради чоловіка, а чоловік любить дружину - в такому оточенні вони повинні створити гармонійну сім’ю.
Чому чоловік та жінка лаються? Тому, що вони бажають отримувати один від одного любов. Сім’я, в якій усі чекають любові від інших — руйнується. На відміну від цього, сім’я, в якій усі люблять один одного, навіть якщо потрібно чимось жертвувати, ніколи не зруйнується. Любов, яка спрямована на те, щоб віддавати іншим, існує вічно.
Коли чоловік та дружина пов’язані великою силою любові, то, чим би не займалося подружжя, що б воно не робило, воно повинно це робити з радістю та любов’ю. Якщо дружині не подобається, як пахне чоловік, а чоловіку не подобаються жести дружини, це відбувається тому, що їх любов ще не досягла досконалості. Тому що вони пов’язані стосунками, які спрямовані на отримання користі. Все буде гаразд тільки тоді, коли ви будете докладати зусиль, щоб стати єдиними.
Тільки завдяки любові з’являється щось велике. Лише в безкорисній любові все примножується. Отже, подружня любов, яка сповнена конфліктами, дає життя роду, який руйнує націю. Тоді як в безкорисній любові народжуються та виховуються гармонійні діти, які ввібрали в себе мудрість батьків.
Батьківський шімджон — сутність любові
Батьківська любов є основою дитячої любові та щастя. Батьки, ставши єдиними в істинній любові, дають народження дітям і хочуть виховувати їх саме в такій любові. Найбільша відповідальність стосовно дітей полягає не тільки в тому, щоб дати їм зовнішню освіту, але й у тому, щоб дати їм життєво важливі елементи істинної любові, що зроблять їх духовність досконалою.
Чому діти сумують за батьками? Тому що батьки — це дім їхньої любові. Чому цінують батьківську любов? Тому, що вона жертовна й нічого не потребує натомість. Вона не прагне щось отримати. Завдяки батьківській любові, всі задоволені, всі щасливі.
Що таке істинна любов? Це любов, що живе заради інших, віддає і просто забуває. Знов віддає і не пам’ятає. Навіть попри те, що вона все віддає та заповнює собою, вона все одно не вичерпується. Дивлячись на десятирічного сина, батьки не втомлюються казати: «Дивись, будь обережним!» Навіть повторюючи це протягом декількох десятиріч, їм це все одно не набридає, і вони не перестають це робити. Батьки люблять дітей, вони не наполягають тільки на своєму, вони люблять дітей, забуваючи про себе.
Батьки люблять своїх дітей не з позиції влади над ними, завжди вимагаючи поваги до себе. Батьки навіть жертвують собою, бажаючи, щоб їх діти виросли гарними людьми. Батьки володіють незмінною любов’ю. Як би діти себе не вели, що б вони не робили, але батьківська душа все одно залишається незмінною стосовно них. Тому незмінна батьківська любов настільки цінна.
А для того, щоб людина могла відчути всі види любові, сім'я повинна включати три покоління, тоді всі типи любові можуть існувати та успадковуватись. Така родина – є палацом любові.