Екологічний активізм

Інформація та досвіди були надані активістами Григорієм Тєрєнтьєвим (засновник та керівник молодіжної екологічної організації

“Время Земли” в Білорусі) та Тетяною Гендель (екологічна журналістка, активістка та письменниця). Тож дізнаймося докладніше про особливості та вплив екоактивістів на світ!

Якщо ви не байдуже ставитеся до довкілля та хочете дізнатися більше про екоактивізм, ця стаття саме для вас!

Хто такі екоактивісти?

Екоактивісти - це звичайні люди, які хочуть вирішувати якійсь екологічні проблеми. І, як правило, такі об’єднання, організації - створюють люди, які працюють в соціальній, науковій, політичній або природоохоронній сфері. 

Ідеологія, за якою стоять ці люди - це пошук вирішень якихось екологічних проблем. Цих людей можуть об'єднувати глобальні питання (зміна клімату - питання, яке об'єднує всю планету), або ж люди можуть об'єднуватися для розв’язання якихось локальних проблем, починаючи зі свого двору або району в місті.

Наприклад, всесвітньо відома організація Greenpeace спочатку займалася проблемою ядерних випробувань в США.  В них була доволі вузька спеціалізація, але поступово вони додавали нові задачі й у підсумку поширили свою діяльність по всьому світу. 

Як все починалося?  

Це 60-ті роки минулого століття. Це був інваременталізм. Назва пішла з англійського слова environment, що означає “довкілля”. По назві ми можемо зрозуміти, що основна ціль таких активістів  - захист та покращення навколишнього середовища. Прибічники такої ідеї вважають, що при цій соціальній, економічній та політичній діяльності нам необхідно враховувати довкілля. Цікаво, що тоді активісти у 60-х роках вірили  в апокаліптичний інваременталізм. Ідея його була в тому, що Земля взагалі на межі вимирання, що  шанси вижити доволі низькі, точка неповернення давно пройшла, ми вже падаємо тільки вниз, краще не буде, врятувати нас неможливо. Налаштовані ці люди були доволі песимістично. Вони взагалі нічого не робили, просто сиділи та жалілися всім, говорили, як погано живеться, нас всіх чекає велика біда й зробити з цим нічого не можна. 

Але через 10 років, вже в 70-х роках, всім набридло сумувати. І була створена ідея, як визвольний інваременталізм. Тут вже передбачалася деяка пропаганда стратегій, які стримували деградацію оточуючого середовища. Саме цей рух вплинув на міжнародну політику і серед цілей міжнародної політики офіційно з’явилася збереження довкілля. З підсумків конференції ООН з питання оточуючого середовища були включені такі аспекти як: охорона та захисті видів під загрозою вимирання та питання щодо збору токсичних відходів. Тобто раніше це ніяк не регламентувалося та не регулювалося. 

Види екоактивізму

Екологічний активізм розділений на види лише умовно. Насправді ж, всі вони переплетені один з одним, проте мають свої особливості, які зараз і розглянемо. 

Політичний екоактивізм, який направлений на зниження концентрації парникових газів в атмосфері. Це головне питання, яке хвилює цих активістів, тому вони займаються  в основному ним. Частіше за все їх діяльність впливає на зміну різних законів та правил, які безпосередньо пов’язані зі зміною клімату. Частіше вони пропонують рішення - це або вуглецевий податок або вуглецеве ціноутворення. Наприклад, у 2005 році 50 різних НКО Європи утворили коаліцію під назвою “Stop climate chaos” (Зупиніть кліматичний хаос).Цей проєкт був запущений у Великобританії, його основною ціллю було вирішення проблем зміни клімату на державному рівні. 

Природоохоронна діяльність. ЇЇ ціллю є захист природних ресурсів, рослин та тварин. Гарним прикладом такої діяльності є, коли в Коста-Риці екоактивісти протестували проти побудови дамби на місцевій річці. Вони замовили провести дослідження у вчених, де все у цифрах, результатах було показано, що якщо ця дамба буде побудована, це дуже сильно змінить екосистему регіону і це повпливає на 250 різних видів птахів, рептилій, ссавців, особливо на ягуарів. Вони доволі відчайдушно боролися та їм вдалося запобігти цієї катастрофи. 

Або, наприклад, в Білорусі був відомий випадок, коли місцеві жителі об’єдналися та виграли справу проти проєктів, які шкодять природі. Буває, що навіть проти державних проєктів, що дуже дивовижно для Білорусі. Наприклад, у містечку Слобода, недалеко від Мінська, є дуже чудовий реліктовий ліс. Це єдиний ліс, який знаходиться за великим містом. Місцеві жителі його дуже любили, але ліс хотіли віддати під розробку кар’єру. Тому жителі об’єдналися, вони покликали з сусідніх деревень, односельчан, запросили ЗМІ, телеканали, вони це скрізь транслювали. Тобто  вони хотіли притягнути увагу, і це спрацювало. Ліс вдалося відстояти. 

Екологічна справедливість. Такий рух зосереджений в основному на рівному розподілі благ, які стосуються оточуючого середовища  та розв’язання проблеми екологічної дискримінації. Що це означає? Більшість шкідливих об’єктів (заводи, сміттєпереробні заводи) розташовані в районах, де живуть бідні люди. В США це доволі поширена форма екоактивізму, соціальна справедливість та екологічна дискримінація. Вона навіть вважається порушенням закону про громадянські права. Учасники цього руху вважають, що здорове довкілля є необхідним компонентом для здорового життя. Право на здорове навколишнє середовище визнали базовим правом людини. Це право рівне з правом на життя, правом на самореалізацію. Цей вид активізму більше поширений в регіонах, де рівень дискримінації доволі високий. 

В Білорусі теж був доволі цікавий приклад. Це проєкт як журналістка вела Тетяна Гендель цілий рік. Це було невелике селище Лопатино, населення приблизно 300 людей. “В один прекрасний момент, - говорить Тетяна, - держава вирішує встановити там підприємство з перероблення промислових відходів. Це підприємство дуже важливе, перероблювати промислові відходи треба. Проте ця велика махіна зупинилася буквально в 50 метрів від найближчого дому. Уявіть собі, стоїть велика “зубодробилка”, неймовірний шум, летить пилюка, бо все переробляється, неприємний запах. І в 50 метрах від цього всього стоїть паркан і відразу починається город бабусі та її будинок. Звісно, жителі були в шоці. Через декілька місяців в них починається  астма, алергія, хворіють діти, помирають люди похилого віку. Ця тема скрізь транслювалася, але, здавалося, всім було байдуже, тому що підприємство було дуже великим та важливим”. Приходили різні санепідемстанції та давали вердикт, що все згідно з санітарними нормами, повітря чисте…. Журналісти та екоактивісти зійшлися з жителями селища, і Тетяна також додала: “Зіграло важливу роль те, що була в цей час передвиборча кампанія виборів президента, тому наш президент перед виборами вирішив зробити жест доброї волі. Він направив туди телебачення з викриттям цього підприємства, тому його закрили” та перевезли в більш безпечну відстань від населених пунктів. Звісно, велику роль зіграла передвиборча кампанія, але й не менш важливо те, що в боротьбі з екологічною дискримінацією народ об’єднався. 

Екологічна модернізація. Ідея полягає в тому, що ріст економіки буде доцільним, якщо він направлений на екологію. Такі ідеї стали популярними в 80-х роках минулого століття. Цей напрямок вважає, що економіка та екологія можуть бути об’єднані через економічну продуктивність. Це все засновано на філософії, що продуктивність природних ресурсів може призвести до економічного росту в майбутньому, тому збереження оточуючого середовища призведе до зростання енергоефективності. Відповідно, ми зможемо в різних галузях використовувати чисті технології та споживати чисту продукцію. 

Боротьба з екологічним тероризмом. Що це таке?  Екологічний тероризм - це дії направлені на шкоду екології, але з однією ціллю - безпосередньо нашкодити цим людині. Насправді екологічний тероризм відомий вже давно. Якщо навести банальний приклад - є заздрість до сусіда - пішов скинув йому в колодязь мишу. Ти й воду отруїв, і сусіду нашкодив. 

За статистикою псування води - є найпоширенішим видом екологічного тероризму. Він дуже часто використовується в воєнних конфліктах. Одним з найпотужніших випадків у ЗМІ став 2013 рік, коли угрупування ісламських держав присвоїли собі Табка ГЕС, найбільшу станцію в Сирії, та взагалі всі греблі, канали та водосховища поруч. Вони вирішили позбавити води людей які жили за кордонами їх територій та затопити шляхи до ворожих армій. Отже, в Дамаску без води залишилося 5 мільйонів людей, їх змусили використовувати зіпсовану воду та через неї передавалися гепатит A та черевний тиф. Всі 5 мільйонів людей не померли, але у всіх, хто залишився, були проблеми зі здоров’ям. Це є прикладом екологічного тероризму, коли через отруйну воду можна вбивати мільйони людей.

Ще один яскравий приклад. Усі ми знаємо, що Палестина  та Ізраїль між собою воюють.І Сектор Гази спалює ізраїльський ліс за допомогою вогняних повітряних куль або використовують повітряний зміїв. Вони чіпляють невеликі вибухові обладнання та рідину, яка загоряється. Якимось чином все це прекрасно попадає на ізраїльські ліси або поля. Одного разу в ЗМІ висвітлили новину, що таким чином згоріло 9 га землі, це були сільськогосподарські угіддя та ліси. Тобто люди хочуть нашкодити один одному, але страждає природа. Наразі  у світі немає серйозних організацій, які б боролися з цією проблемою.

 Чому екоактивізм важливий? 

• Екологічний активізм збільшує обізнаність екологічної ситуації у світі. 

З кожним роком все більше й більше людей починають замислюватися, що людство безпосередньо впливає на довкілля та думати над тим, як цей вплив зменшити.

• Вплив на закони, які направлені на захист та покращення оточуючого середовища. 

Наприклад, у 2001 році в Нідерландах з’явилася на політичній арені керівниця партії Зелені ліві Фемкє Халсєма. Коли вона прийшла до влади, тоді вона взяла потужний курс на індивідуальну свободу, толерантність, жіночу емансипацію, на самореалізацію. На виборах в Європейському парламенті у 2009 році зелені отримали 74 депутатських місця (зазвичай дають 54). Це показує, що люди стали більше підтримувати “зелених” політиків.

• Зміна ставлення до архітектури та будівництва

Більшість архітекторів планують будівництво споруд з рахунком того, що якщо вони десь щось проґавлять та заподіють шкоду оточуючому середовищу, то стикнуться з серйозними юридичними проблемами. Це стосується більше розвинених країн. Але поступово ситуація стає кращою. 

• Просвітництво людей через зустрічі, проєкти та книги 

Через них люди доносять знання та показують приклад. Але дуже важливо, займаючись цим не лякати людей. Можна розповідати, як в нас погано, але тоді ми просто повернемося в 60-ті роки, коли люди сиділи та плакали, як все погано. З однієї сторони, треба показати, що в нас відбувається, з іншої сторони треба підбадьорити людей, розповісти, як зараз покращують стан середовища і що будь-хто теж може допомогти своїм навіть маленьким. 

• Підштовхують компанії до зеленого виробництва

Завдяки екологічній активності виробничі підприємства в багатьох країнах світу змушені поважати принципи екології та відповідально ставитися до споживання ресурсів, слідкувати за стандартом своєї продукції, щоб вона була екологічною. Споживачі диктують моду, ми стаємо більш прискіпливими, хочемо вже одяг, де буде перероблений пластик, і каву не в одноразовому стаканчику… Підприємства працюють на споживачів, тому, яку продукцію купуватимемо більше, таку й більше будуть виробляти.  

• Стимулює альтернативну енергетику

Екоактивісти беруть участь в міжнародних дискусіях, різних конференціях, які стосуються покращення оточуючого середовища. Основна ціль - це знайти придатні альтернативні форми енергії. Треба вирішувати конфлікт між розвитком технологій та захистом оточуючого середовища. Всі ми хочемо користуватися благами цивілізації, використовувати все сучасне та зручне, але водночас ми не хочемо шкодити природі. Тому нам треба дійсно навчитися знаходити баланс та покращувати нашу світову економіку. 

• Природоохоронні заходи

Тобто вони сприяють тому, щоб певні природні території охоронялися національними парками. екоактивісти можуть розробляти екомаршрути, велосипедні маршрути. Тим самим це сприяє охороні середовища та активності людини.Завдяки екотуризму людина може відпочити та позбавитися стресу, коли відпочиває на природі. 

•  Перероблення відходів

Екоактивісти завжди виступають за повторне використання. Речі можна по-різному використовувати. Навіть більшість з нас навчили такому в сім’ї. Наприклад, поношені речі можна використовувати як ганчірку спочатку для столу, потім для підлоги. Зараз це навіть перетворилося на тренд. Проте не слід впадати в крайності, бо це вже буде схоже на патологію. Те, що не піддається розкладанню (пластик, скло і т.п.) важливо сортувати. В більшості країн світу вже існують смітники, в яких сортується сміття. 

Тож кожен може допомогти зберегти нашу планету здоровою та чистою навіть невеличкими вчинками. Чи займаєтесь екоактивізмом? Поділіться своїм досвідом в коментарях))