Публічні виступи – справа не з легких

Вибудуйте свою промову

Репетиція

Робота над рухами тіла

Зоровий контакт

Виступи на публіку й справді енерговитратне заняття, яке вимагає концентрації,  зібраності, підготовки та ряду деяких пропрацьованих навичок. Взагалі, якщо прагнете займатися публічними виступами на постійній основі, то ця справа вимагає комплексного підходу та свого роду тренувань на постійній основі.

 Якщо ж ви не спец, проте у вас попереду невідкладний виступ, то ось ряд порад, як все ж таки підготуватися до нього.

Вибудуйте свою промову 

За певний час до виступу ви зазвичай знаєте на яку тему спілкуватиметесь з аудиторією – цим обов’язково треба користуватися. Навіть, якщо ви експерт у тому питанні, навколо якого буде вестись дискусія, доповідь треба зробити зв’язною. Тезисно структуруйте ваш виступ, скоригуйте його, пропишіть ключові моменти, які обов’язкові для згадування. Якщо передбачається дискусійна панель, подумайте над можливими питаннями від ведучого та/або аудиторії. Також пропишіть їх і подумайте над відповіддю. Звісно, неможливо передбачити всього, але якнайбільше продумана промова точно змусить вас почуватися впевненіше вже безпосередньо під час виступу. 

Репетиція 

Після написання тезисного виступу, його варто “прогнати”. Обов’язково уявіть себе вже перед аудиторією та декілька разів продекламуйте промову. Якщо до почуття впевненості ще потрібно досягти технічного моменту – чіткості висловлення (вимови звуків), то можна вже відшліфовану промову «прогнати» ще один чи два рази зі штучними бар’єрами, наприклад олівцем в зубах чи камінцями в роті. Після виконання всіх операцій, кожен звук буде вимовлятися виразно. Цю вправу можна зробити безпосередньо перед самим виступом.

Робота над рухами тіла 

Якщо ви розумієте, що скоріше за все не будете сидіти на сцені як запрошений спікер, то варто програти й поведінку на сцені. Ваші рухи, ходьба та міміка мають доповнювати сказаний вами сенс, підсилювати його, робити акцент, де це потрібно. 

Насправді ходьба на сцені – не найбільш вдале рішення. Хоча кілька кроків під час виступу – допустимі. Проте не варто спиратися на кафедру, стіл чи будь-який інший предмет під час виступу. 

Жестикуляція також має бути вдалою, не потрібно весь час махати руками чи робити подібні різкі рухи. Використовуйте їх, коли справді треба сфокусувати увагу аудиторії на сказаному. Є «золоте правило» оратора, що руки не мають виходити за межі, які окреслюються лінією вашого живота та лінією ваших очей. 

Часте питання: «Куди подіти руки під час виступу?». В ідеалі руки мають бути вільними. Якщо ж вам важливо чимось їх зайняти, то добре, якщо будете тримати мікрофон. Коли він не передбачений, можете взяти ручку, блокнот, якщо не є зайвими в контексті заходу. Але буде недоречно перекладати їх, клацати/перекручувати ручку й тому подібне. 

Міміка – також додатковий фактор. Найкраще попрацювати над нею перед дзеркалом під час репетиції промови. Обличчя має виражати ті ж емоції, які має на меті викликати ваша промова в аудиторії в цей конкретний момент. 

Зоровий контакт

 Не потрібно “втуплюватися” в стінку й розповідати промову як вивчений вірш, аудиторія невдовзі знудиться. Але й фокусувати погляд на одній людині не варто. Правильний варіант - тримати зоровий контакт з усіма потроху. Важливо плавною лінією переводити погляд, не затримуючи його на одній особі більш ніж на 2-3 секунди. Так аудиторія відчуватиме зв’язок з вами, як зі спікером, не ніяковіючи та не втомлюючись.

Попрацювавши над такими основними моментами, ви будете почуватися впевнено, а ваш виступ запам’ятається!