Skip to main content
13 жовтня 2023
# Теми
Особистість

Скролінг кома

13 жовтня 2023

Уявіть, якщо ми не будемо кожну вільну хвилину хапати телефон і скролити, перевіряти соціальні мережі? У чому привілей? 

Зміст

  1. Епоха phono sapiens
  2. Скролінг кома 
  3. Профілактика залежності від гаджетів
  4. Висновок

Епоха phono sapiens

У теперішню епоху просто неможливо уявити, як жити без зв‘язку один з одним; без розуміння, що відбувається у світі. З одного боку, це круто що ми поінформовані про події у світі: новини тепер ближчі до нас і ми маємо доступ до незліченної кількості інформації. Проте, з іншої сторони, ми стаємо навпаки віддаленими один від одного, перевантаженими інформацією і несвідомо втрачаємо багато часу в гаджетах. 

Зараз все більше набирає обертів термін phono sapiens, адже коли ми лишаємо телефон вдома або в іншій кімнаті, нам стає некомфортно; з’являється відчуття, що нам чогось не вистачає; приходять тривожність і навіть паніка.  Це свідчить про те, наскільки гаджети стали частиною нас самих.

Їдучи у транспорті можна побачити, що майже кожен переглядає в телефоні соціальні мережі, новини, дивиться фільми, скролить інстаграм або вирішує робочі питання. Проте ці гаджети настільки заполоняють наш мозок, що ми просто забуваємо, що відбувається навколо – тут і зараз. Добре, якщо гаджети використовувати згідно цілі, але коли з‘являється вільна хвилинка, ми заходимо в соціальні мережі від нудьги, починаємо скролити стрічку інстаграму, передивляємось фоточки, а  потім – хоп, і не можемо збагнути, куди ділись 30 хвилин нашого життя. 

У вас було таке? Мозок увійшов у скролінг кому. І найстрашніше, що відриватись від цього не хочеться, бо в реальному світі потрібно щось робити і вирішувати реальні проблеми. 

 

Скролінг кома

Нумо розберемось: чому ми впадаємо в скролінг кому, стаємо залежними від соціальних мереж і не можемо контролювати проведений в них час?

 

  1. Відмовитись від смартфона принаймні на день – реальне випробування. Такий стан називають спеціальним терміном – fear of missing out. Не так давно в Оксфордському словнику було введено новий термін “Fomo” (абревіатура від англійського “Fear of missing out”), який означає страх втратити інформацію. 

Люди, що страждають цим розладом, практично "живуть" в соцмережах, боячись пропустити щось важливе. Тобто, особа, яка постійно перебуває в якійсь мережі, до прикладу, у тому ж інстаграмі, підсідає на так званий "дофаміновий стимул", який спонукає її бажати бути в центрі подій постійно. І це відчувається як катастрофа, якщо ми щось пропустимо, тому, відповідно, ми маємо скролити стрічку новин за будь-якої нагоди. 

 

  1. Алгоритми соцмереж написані таким чином, що нам постійно хочеться туди повертатись. Лайки та коментарі під постами активують ті частини мозку, що відповідають за винагороду. Що відбувається в здоровому мозку? У цих ділянках дофаміновий нейромедіатор виділяється щоразу, коли ми робимо щось корисне, а отже: це варто повторювати знов.  До прикладу, дофамінова сигналізація спрацьовує, коли ми з’їдаємо щось смачненьке, коли спілкуємось з приємною нам людиною, коли отримуємо визнання від інших, хорошу оцінку. На жаль, алкоголь і наркотичні речовини також створюють виділення дофаміну. 

У ситуації із соцмережами аналогічна ситуація. Смартфон — це маленький дофаміновий стимулятор: щоразу, коли ми бачимо реакції, коментарі на наші пости, навіть коли просто публікуємо фото себе, близьких, то виділяється мікродоза цього нейромедіатора. Коли ж лайків здається недостатньо (адже “можна і більше”), з’являється бажання викласти щось ще і ще. Ми стаємо «мінінаркоманами» соцмереж. І це вже реальна проблема. 

 

  1. І звичайно питання не тільки в наших обмеженнях, але й в тому: як ці обмеження використовують інші люди. Не випадково, контент у соцмережах яскравий та динамічний, подається маленькими порціями, бо саме це дуже любить наш мозок. Відчуття, що в соціальних мережах життя крутіше, підловлює нас на гачок, тому нам хочеться перебувати там якомога довше. 

Ми добре відчуваємо плин часу, коли нам нудно, проте коли нашу увагу привертає щось нове, кольорове і красиве, ми забуваємо про час. Розробники комп’ютерних ігор та алгоритмів соцмереж знають ці обмеження людської природи, а також вивчають дослідження з нейрофізіології. Саме тому вони отримали владу над нашою свідомістю так ефективно. 

https://osvitoria.media/experience/chomu-pidlitky-i-dorosli-zavysayut-u-sotsmerezhah/

Профілактика залежності від гаджетів

   Для початку важливо зрозуміти, що саме людина створила гаджети, тому саме вона має володарювати над ними, а не навпаки. Адже в іншому випадку, людина просто стає залежною і підвладною штучному інтелекту. Це веде до роздратування, незадоволення власним життям в процесі порівняння з фейковими ідеалами, недосягнення результату в реальному житті. Тож аби побороти цю недугу, нам необхідно діяти. 

Знизу наведемо декілька мінімальних практичних способів: як себе контролювати у протистоянні з гаджетами, які ви можете зробити прямо зараз:

  1. Перемістити іконки соціальних мереж (інстаграм, фейсбук..) на останню сторінку інтерфейсу телефону або взагалі видалити їх з головного екрану. Таким чином ви зменшите бездумне гортання стрічок. 
  2. Поставити ліміт на використання телефону/комп’ютера. Свідомо виділяйте певний час для роботи, перевірки соціальних мереж, відповідей на повідомлення. Наприклад, 15 хвилин.
  3. Вимкнути сповіщення. Аби заходити та перевіряти все, коли це буде заплановано. Тобто, коли саме ви цього захочете. 

Висновок 

Звичайно, без соціальних мереж наше життя можливе, але все одно незручне. Проте уявіть, якщо ми не будемо кожну вільну хвилину хапати телефон і скролити, перевіряти соціальні мережі? У чому привілеї? 

Ми зможемо більше концентруватись на моменті тут і зараз, на тому: як же круто приділяти більше часу та уваги людям, близьким, сім’ї, заглиблюватись у розмови. Ми поступово почнемо ставати щасливішими від реального життя, а не вигаданого. 

Тож станьмо істинними володарями гаджетів і свого часу, аби наше життя було дійсно ефективним і продуктивним. А головне – живим

Авторка статті Вікторія - ментор платформи NWET

Пов'язані дописи