Укр 
Eng 
Pol 
한 Совість – це життєвий компас на шляху до щастя
Совість допомагає нам приймати правильні рішення, але чому доволі часто вчинити по совісті буває так складно?
Совість наш друг і порадник, але як багато ми про неї знаємо? Як вона працює, чи можна її позбутися або посилити її вплив? І взагалі - як навчитися слідувати її голосу? Розгляньмо ці питання докладніше в цій статті.
Зміст
Совість як критерій добра та зла.
Що таке совість
Совість – внутрішнє почуття, яке дозволяє нам розрізняти хороше та погане; це внутрішній голос, який допомагає нам на основі наявних у нас загальних моральних уявлень прийняти рішення в тій чи іншій конкретній ситуації.
«Лише совість може якби узгодити «вічний»,
загальний моральний закон
з конкретною ситуацією конкретної людини».
Віктор Франкл
Ми часто називаємо совість «силою». Якщо ми слідуємо своїй совісті, коли вчиняємо добре та не робимо погано, ця сила збільшується. Коли ми відчуваємо спокусу зробити неправильно, совість зупиняє нас. Ось чому ми кажемо, що не можемо йти проти совісті. Однак, якщо ми порушуємо її заборону, то ця сила звільняється та перетворюється в провину. Чим сильніша наша совість, тим більше почуття вини, якщо ми порушили її заборону. Але коли ми йдемо проти совісті, вона поступово слабне, тому навіть якщо і знаємо, що вчиняємо погано, совість ставить перед нами все слабкіші бар’єри, і ми із кожним разом відчуваємо все меншу провину.
В цілому, відчуття провини – це здорове почуття. Якщо ми чинимо заздалегідь погано, то почуття вини, яке виникає – ознака психологічного здоров’я. Якщо ми сунемо руку в вогонь, нам буде боляче. Біль говорить нам, що потрібно витягнути руку з вогню, підставити під холодну воду та більше не лізти в полум’я. Хоча відчуття болю нам не приємне, не здатність його відчувати дуже небезпечна. Вина – це біль, яку відчувають наші душа та совість, коли ми робимо щось погане. Людина, яка не знає почуття провини, може робити дійсно страшні злочини, навіть не усвідомлюючи цього. Почуття провини, так само як і почуття болю, - наш друг, тому що попереджає нас, коли ми йдемо в неправильному напрямку.
Немає такої людини, яка хоча б один раз в житті не відчувала мук совісті. Що ж таке совість та звідки вона береться? Вже той факт, що всі люди мають совість, говорить про те, що вона є проявом загального закону, того самого «закону людської природи».
Якщо ми спробуємо зрозуміти, як совість співвідноситься з іншими якостями нашого характеру нашої особистості – розумом, почуттями та волею, то ми побачимо, що вона є чимось більшим, ніж просто проявом однієї із цих духовних якостей людини, стоїть, якби над ними.
Так, наш розум може розцінити той чи інший вчинок як розумний або дурний, доцільний, вдалий або невдалий. Однак щось спонукає розум крім цього логічного аналізу наших власних або чужих дій, давати їм моральну оцінку. Внаслідок цього ми відчуваємо поштовх вибрати той шлях, який може бути неприємним та навіть невигідним нам самим. Чи не в цьому проявляється незалежна дія совісті на наш розум?
Чи був у когось досвід, коли під впливом совісті, ви переглядали свої рішення? Воля сама по собі - це здатність людини бажати чогось та докладати зусилля для досягнення бажаного. Однак ця здатність може проявлятися по-різному, в тому числі й спрямовувати в напрямку до зла. Скільки ми знаємо дуже вольових та цілеспрямованих злочинців! Отже, знову таки, совість контролює нашу волю та спонукає її виражати себе відповідно до закону моралі.
Теж саме можна сказати й про почуття. Всі ми прагнемо до приємних почуттів та хочемо уникнути неприємних. Якщо чинимо всупереч своїй совісті, то це призводить до душевних мук – переживань, які ми, можливо, і хотіли б, та неспроможні подолати. Тобто в цій сфері совість визначає наші почуття, а не навпаки.
Совість як критерій добра та зла.
Іноді люди думають, що всі моральні проблеми були б вирішені, якби всі просто робили по совісті. Однак розвиток почуття совісті значною мірою залежить від виховання, способу життя та інших зовнішніх обставин, і тому совість у людей буває різна. Наприклад, на формування нашої системи моральних цінностей великий вплив робить та культура, в якій ми живемо.
Так, для юдеїв та мусульман їсти свинину означає іти проти совісті, тому що це заборонено їх релігіями. Але вони спокійно їдять яловичину, приготовану відповідним чином. Однак корова – священна тварина для індійців, і, слідуючи своєму розумінню совісті, вони не можуть чинити їй жодної шкоди.
Інший момент про який варто пам’ятати, коли обираємо совість як критерій добра і зла - це розуміння того, що формування совісті в людині не відбувається автоматично. Певною мірою те, якою буде ваша совість, залежить від вас самих.
Совість «може загубитися», якщо нею не керують вищі, абсолютні моральні цінності. Ці універсальні цінності існують, вони використовуються всіма людьми просто в міру того, що вони люди. Якщо ми будемо свідомо формувати свою совість відповідно до цих принципів, тоді зможемо стати людьми в істинному значенні цього слова.
Спотворення совісті
Неправильне формування совісті
Інколи те, що в певний період історії вважається правильним, пізніше починає розумітися як щось зовсім погане. Наприклад, раніше більшість людей вважало, що рабство морально виправдано. Їх погляди були сформовані тим, що вони самі мали рабів та виросли в певному культурному середовищі.
Таким чином їх, совість була сформована певним чином. Тепер наші погляди на рабоволодіння зовсім змінилися. Тому нам треба перевірити, чи правильно сформувалася наша совість відповідно до певних цінностей, бо якщо ні, то нам варто змінити її. Ми можемо зробити це вивчаючи моральну літературу загально визнаного універсального характеру.
Інколи ми відчуваємо почуття вини без видимих на те причин. На людину, яка йде проти того, що раніше вважала правильним, а потім усвідомила як погане, здійснюється великий тиск. Частиною цього тиску є невиправдане почуття провини. Наприклад, раніше вважалося неправильним жити окремо від батьків, проте зараз в більшості випадків батьки підтримують переїзд своєї дитини в окреме житло, або місто чи навіть країну. Також у минулому було неправильним те, що жінка отримує освіту чи йде працювати на роботу, але наразі можемо побачити скільки жінок працюють навіть на рівні з чоловіками.
Ослаблена совість
Якщо хтось ставить під сумнів правильність наших дій або говорить, що ми діємо непорядно, ми прагнемо захистити себе, стаємо злими та агресивними. Поступово це призведе до того, що голос совісті в нас стає слабшим. Коли ми своїми вчинками неодноразово ігноруємо нашу совість, вона стає менш чутливою до добра та зла, і ми вже не відчуваємо провини. Наприклад, крадіжка у супермаркеті речей чи у звичайному магазині. Спочатку може бути страшно, а потім це стає звичним. Ті ж самі почуття виникають, коли вперше людина пробує алкоголь та куріння. Спочатку страшно та дивно, а потім з часом стає все більш звично.
Формування совісті
Як ми всі знаємо, кожна людина прагне до краси, істини та добра. Тому всі ми бажаємо йти шляхом добра. Хоча чутливість до добра є притаманною людській природі, але формування нашої совісті відбувається протягом всього нашого життя під дією різних зовнішніх та внутрішніх факторів.
Звичайно, значний вплив на формуванні нашої совісті несе наша сім’я, особливо поведінка та цінності наших батьків. Інші важливі джерела впливу на совість – це наші родичі, друзі, вчителі, суспільство, ЗМІ, книги, які ми читаємо та навіть фільми, які ми дивимось. Все це входить в нашу душу, і таким шляхом формується наша совість (ідеї, погляди, цінності, світогляд). Все що ми сприймаємо протягом свого життя, впливає на нас.
Тому нам важливо налаштувати свою совість. Ми самі несемо відповідальність за формування своєї совісті. Якщо вона сформована неправильно, то ми не зможемо відрізнити хороше від поганого. Ми можемо розвивати, загострювати та випрямляти свою совість, вивчаючи духовну та морально високу літературу. Адже наша душа прагне до істини.
Прислухаючись до голосу своєї совісті, ми, як правило, відчуваємо душевний спокій, відчуття власної гідності та вірності собі. В глибині душі ми відчуваємо що зробили правильно, і це приносить нам почуття щастя.
Як слідувати своїй совісті?
Таким чином, совість має дві сторони. По-перше, вона допомагає нам усвідомити, що є правильним в тій чи іншій ситуації, а по-друге - діяти відповідно до цих розумінь.
Лише ви самі приймаєте рішення і лише ви несете за них відповідальність. Не можна сліпо слідувати чиїмось наказам. Тому ви маєте уважно та чесно формувати власну совість.
Звичайно, інколи ми будемо помилятися, в іншому випадку ми будемо чинити свідомо неправильно. Але це не безнадійно. Просто, як і набуття певних знань та навичок, розвиток совісті потребує часу, роздумів та енергії. Чим частіше ми слідуємо совісті, тим сильнішою вона стає.
